Олексій Грітченко народився в Україні та здобув освіту в Києві та Санкт-Петербурзі разом з художниками-авангардистами.   Він був художником і теоретиком мистецтва, який поєднав силу фовізму, кубізму та футуризму з духовністю візантійського мистецтва. Завдяки своїй теорії  «хромодинамізму»,  в якій колір виражає енергію та внутрішню духовність, Грітченко розробив особливу візуальну мову, що поєднує Схід і Захід.

Його  перебування в Греції між 1921 і 1923 роками  стало вирішальним для його художнього розвитку. Він подорожував Афінами, Містрою, Дельфами, Олімпією, Критом, Салоніками та островами, зображуючи природу та пам’ятки під сліпучим середземноморським світлом. У роботах цього періоду грецький пейзаж перетворюється на ритмічні кубістичні форми, де дух античності та візантійська традиція спілкуються з модернізмом. Дві виставки, які він провів в Афінах — у  Літературному товаристві Парнас  (1921) та  Візантійському та християнському музеї  (1922) — вразили як глядачів, так і критиків, які особливо відзначили його вибухове використання кольору та ритмічну структуру його композицій.

Виставка в Музеї сучасного мистецтва MOMus-Колекція Костакіса об’єднує, серед іншого, значну кількість робіт його  грецького періоду, взятих з музеїв та приватних колекцій України, Франції, Великої Британії, США, Туреччини та Греції, представлених поряд з ранніми та пізнішими роботами художника. Виставка підкреслює ключову роль Греції як віхи у формуванні особистого стилю Гриченка.

Реалізація виставки стала можливою завдяки  щедрому внеску колекціонера Мішеля Льєвр-Марковича  та  галереї Malabart Gallery LTD, Лондон, яка зберігає найбільшу приватну колекцію робіт Гриченка, а також завдяки неоціненній допомозі  Наталії Баттервік  у зборі та документуванні багатого каталожного матеріалу та науковій співпраці історика мистецтва  Віти Сусак.

Виставка  « Олексій Гриченко (1883–1977). Грецька пригода. Український авангардист у Греції» прагне повернути українському авангардисту його законне місце в історії грецького мистецтва, висвітлюючи творчість, яка за допомогою світла та кольору зуміла перетворити Середземномор’я на нову, сучасну візуальну мову.

Установи, музеї та приватні колекціонери, які беруть участь у виставці та каталозі з використанням позик:

Мішель Льєвр-Маркович, Лондон – Athens
Malabart Gallery LTD, Лондон
Український музей, Нью-Йорк
Gallery LLC «Малярство», Львівська
національна галерея – Музей Александроса Сутсоса, Афінський
археологічний музей Салонік
Національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника, Львів
Фонд Барнса, Філадельфія, США
Олександр Демко та Гізелла Лопушанські, Нью-Йорк
Омер Коч, Стамбул
Олексій Курилишин, Львів                                                                                  

Даніель Штуль, Париж

Куратори виставки
Мішель Лівр-Маркович, Марія Цанцаноглу

Науковий керівник
Віта Сусак

Редактор каталогу
Марія Цанцаноглу

Координатор матеріалів каталогу
Наталія Баттервік

Помічник куратора
Ангелікі Харістоу

Про митця

Олексій Гриченко (Кролевець, нині Україна, 1883 – Ванс, Франція, 1977) – український художник і теоретик мистецтва, чиї твори поєднували візантійські традиції з модерністською естетикою. Спочатку він вивчав філологію та біологію в університетах Києва, Санкт-Петербурга та Москви, перш ніж звернутися до мистецтва. Візит до Парижа в 1911 році пробудив його захоплення сучасним мистецтвом, зокрема кубізмом, а його подальші подорожі до Італії в 1913–14 роках надихнули його на поєднання просторових та хроматичних принципів живопису раннього Відродження з духовними та формальними якостями візантійського мистецтва. Його теоретичні праці досліджували взаємозв’язок між візантійським та сучасним мистецтвом, аналізуючи стилістичну та структурну спорідненість між ними. Після Революції 1917 року Гриченко став професором у Вільних художніх студіях (Свомас) у Москві та працював у Комісії зі збереження історичних пам’яток. Хоча в 1919 році йому запропонували посаду директора Третьяковської галереї, він вирішив натомість покинути Росію, вирушивши через Крим до Стамбула та залишивши свої майна в Москві. У квітні 1921 року він переїхав до Греції, де жив тривалий час до жовтня 1923 року та провів дві виставки в Афінах: у Літературному товаристві «Парнас» (1921) та у Візантійському та Християнському музеї (1922). У цих виставках він представив бачення Греції, яке відійшло від класичних ідеалів: стародавні руїни, церкви та пейзажі, переосмислені за допомогою чітких кубістичних площин та сяючого, духовного кольору. Він назавжди оселився у Франції в жовтні 1923 року, виставляючись у великих галереях та багато подорожуючи Європою та Сполученими Штатами до своєї смерті у Вансі, поблизу Ніцци, у 1977 році.

https:www.momus.gr