В Україні триває процес евакуації музейних цінностей із загрожених територій. Паралельно з ним продовжуються спроби Росії нищити нашу культурну спадщину – станом на 25 жовтня агресор зруйнував та пошкодив 134 музейних заклади.
Розширюється і загроза, яку несуть росіяни музейним фондам: якщо у 2022-му здебільшого йшлося про розграбування через окупацію, то після “шахедної” атаки на музей-будинок Романа Шухевича на околиці Львова 1 січня 2024 року сумнівів у тому, що ворог прицільно воює з українською спадщиною, не залишилося.
Евакуація музейних колекцій та предметів культурної спадщини залишається одним із найчутливіших процесів воєнного часу: вона нагальна, потребує залученості багатьох сторін та ресурсів і водночас має відбуватися без особливого розголосу. Але й не ставити під загрозу цінності.
Як саме держава й музейна спільнота рятують те, що становить ідентичність країни, чи стали більш очевидними правила й механізми цього процесу та які фактори могли б оптимізувати евакуацію — ми розбиралися разом із заступником міністра культури і стратегічних комунікацій Іваном Вербицьким, головою правління Коаліції дієвців культури Ольгою Сагайдак та музейниками Сумщини.
Фактор секретності
“Ця інформація — під грифом «секретно»”, — кажуть у відповідь на запит про коментар в управлінні культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської ОДА.
Так само відмовляються розповідати будь-яку інформацію про евакуацію власних фондів і у двох музеях Сум: Сумському обласному краєзнавчому музеї та Меморіальному будинку-музеї Чехова. Повідомляють лише, що розпочали цей процес ще 24 лютого 2022 року, коли по опівдні російські колони вже йшли центром міста. Триває він і досі.
Через таку обмеженість інформації прогрес цієї евакуації залишається незрозумілим. Приміром, у березні цього року кураторка Тетяна Шатц звернула увагу на те, що в Обласному художньому музеї імені Никанора Онацького експонують картини відомих художників, зокрема Миколи Пимоненка.
Після того як обстрілом центру Сум 13 квітня 2025 року худмузей пошкодило вдруге, журналісти з’ясували, що частину колекції зберігають прямо у підвалі. Який стан справ у музеї з евакуацією нині — невідомо.
Ольга Сагайдак підтверджує, що інформація про евакуацію музейних цінностей справді має гриф обмеженого доступу: “Було розпорядження чи постанова Мінкульту у 2022 році, ще на початку. На жаль, вся інформація закрита, включно з тою, яка не несе жодної загрози. І ми як Коаліція дієвців культури порушували питання, що окей, ви не говорите з якої адреси на яку адресу, або скільки чи коли, але ж можна говорити постфактум: за такий-то період стільки-то вже перемістили”
По всі деталі сумські музейники радять звертатися до управління культури місцевої ОВА. Раніше там розповідали “Суспільне Суми”, що евакуаційні заходи в області йдуть за планом.
“Ми цю роботу робимо послідовно, тихо. З 2022 року всі музеї відпрацювали формат убезпечення своїх експонатів, вони були зняті й у фондах перебувають. Тож ми готові до евакуаційних процесів, якщо вони будуть заявлені”, — казав очільник обласного департаменту культури Сумської ОДА Юрій Гладенко.
Як відбувається процес евакуації музейних цінностей, схематично та спрощено пояснює Сагайдак. Без особливих деталей — бо це теж інформація “для службового користування”. За її словами, спираючись на дані військових, обладміністрація інформує музей про ускладнення ситуації. Там готують списки, затверджують в Мінкульті — і проводять переміщення.
Вона нагадує, що цей процес тривалий: “Евакуювати людей насправді швидше, ніж музейну колекцію. На це йдуть тижні, місяці. Це все пакування, погрузка”.
Іван Вербицький, який вже два місяці в Мінкульті керує напрямом охорони спадщини та вивезення й повернення культурних цінностей, додає, що така евакуація супроводжується ризиком.
“Направду тут є певна обережність і вона потрібна, і ми як міністерство, зважаючи на чутливість цього питання, стараємося про якісь речі менше говорити. Бо ми розуміємо, що якщо йдеться про евакуацію людей, то люди просто роз’їхалися і все, а музейні предмети десь лежать в якомусь одному конкретному місці — і це ризик”, — каже заступник міністерки культури.
Команда Вербицького наразі спільно з обласними адміністраціями, музейниками та громадськими організаціями працює над тим, щоб удосконалити процеси музейної евакуації. Для цього враховують досвід останніх трьох років та зміни у перебігу війни.
“Треба визнати, що історія першої половини 2022 року і ситуація, яка є зараз, дещо відрізняються. Наприклад, динамічністю зміни лінії бойового зіткнення. Тобто є речі, пов’язані з тим, як самі воєнні дії відбуваються. З іншого боку, маємо також розвиток військових технологій, наприклад досяжність певних локацій для FPV-дронів”, — розповідає він.
Одна зі спроб надати більшої впорядкованості процесу — нова постанова Кабміну. Ольга Сагайдак ділиться, що в ній Мінкульт врахував велику частину напрацювань фахівців із громадських організацій.
“Готується постанова, яка має врегулювати відповідальність, процеси, пріоритизацію. Зараз вона проходить через інші профільні міністерства. І от десь за тиждень-два має пройти всі узгодження — і тоді Кабінет Міністрів має прийняти цю постанову, що суттєво має вплинути на процедуру та полегшити музейникам можливість ухвалення рішень”, — розповідає голова правління Коаліції дієвців культури.
“Йдеться про те, що в цьому процесі є речі, які працюють. І ми, власне, удосконалюємо це з процедурної точки зору. З точки зору зменшення дискреції (дискреція — право розв’язання посадовою особою або державним органом питання на власний розсуд), та в моментах, де хтось може думати, чи треба, чи не треба вивозити. Тобто ми хочемо трошки чіткіше визначити, що от в цьому і в цьому випадку евакуацію необхідно проводити. Трошечки зробити цей процес чіткіше визначеним і стрункішим, щоб невизначеностей залишалося менше”, — пояснює Вербицький.
Питання пріоритетів
За словами Сагайдак, однією з проблем музейної евакуації є те, що часто, відбираючи артефакти для евакуації, музейники могли керуватися “або власним почуттям, або радянськими старими інструкціями, де пріоритет номер один був вироби з дорогоцінних металів”. А це були ордени радянської доби, церковні предмети, передані музеям. Тоді як справжні цінності довше могли чекати на переміщення.
Підготовлена Мінкультом нова постанова міститиме методологію визначення пріоритетності. Її, як додає Ольга, напрацювали в межах фінансованого Єврокомісією дослідницького проєкту RES-POL. Для цього опитували фахівців із різних профільних галузей — музейників, пам’яткоохоронців тощо.
Експерти радили, визначаючи черги евакуації, насамперед звертати увагу на національні та локальні феномени.
“Ми вважали, що першими мають виїжджати артефакти, які належать до скарбниці світової культури, які є національним культурним надбанням, свідчать про наші феномени. Умовно кажучи, українське бароко, або авангард, або нонконформізм. Тобто ті феномени, які властиві розвитку української культури. Дуже важливо, щоб це були локальні феномени, тобто решетилівська вишивка чи кролевецькі рушники. От на Сумщині є місто Кролевець, де є унікальна технологія вишивки. І там два музеї зберігають ці кролевецькі рушники. Відповідно, у них немає, можливо, речей, які пов’язані глобально зі світовою культурною спадщиною, з одного боку, а з іншого — це феномен ще недооцінений, але унікальний. Якщо їх не евакуювати, не буде у світі феномену кролевецьких рушників”, — пояснює вона.
Сагайдак додає, що, тримаючи у фокусі класичне образотворче мистецтво, музейники часто можуть “забувати” про недовивчені національні феномени, які якраз і вирізняють Україну: “Наприклад, художники-бойчукісти чи нонконформісти. Вони часто були не в основному фонді, бо в радянську добу їх ставили в спецфонд. А ми усвідомлюємо зараз, що для розвитку української ідентичності саме ці явища є найбільш важливими. І що характерно, що коли, не дай боже, росіяни окупують місто і заходять у музей, то те, що у нас спільного, викрадають і вивозять. А те, що притаманне українській культурі, знищують”.
Тому, як наголошує Ольга, якщо музеї не можуть наразі займатися переміщенням своєї колекції, то їм точно варто оцифрувати власні інвентарні книги.
Проактивність громад
Важливою складовою вчасної, ефективної евакуації є проактивність самих музейників, а також місцевих громад. “Проактивна позиція дуже важлива, коли йдеться про спадщину. Це ж спадщина кожного з нас. Власник музейного державного фонду за Конституцією — це народ України. Це може здаватися пафосно, але в цьому є правда.
Якщо громадяни в місті, в яке постійно прилітає, приходили би в свій музей і казали: «Слухайте, а ви заховали? А ви евакуювали? Потрібна допомога якась?» — це одне. Якщо громадяни кажуть: «Ні, ми тут і музей хай сидить» — це неправильно. Тому дуже важливе усвідомлення, що якщо ми хочемо для наступних поколінь зберегти свою локальну ідентичність, то це питання громад і міст”, — закликає Сагайдак.
І згадує приклад музею Марії Примаченко в Іванкові, який згорів 25 лютого 2022 року внаслідок російського обстрілу: “Саме мешканці тоді побігли рятувати. Тобто там якраз оця проактивна позиція спрацювала”.
Іван Вербицький погоджується, що багато залежить і від позиції працівників того чи того музею: “Є постанова Кабінету Міністрів, вона діє на всій території України. Правила однакові на всій території України. Водночас інколи люди по-різному виконують чи не виконують встановлені правила і порядки. Тобто є люди, які, приміром, Кримінальний кодекс не виконують. Хтось дорогу на червоне світло переходить. Так само і в питаннях евакуації”.
“Але ми мусимо виходити з того, що всі органи місцевого самоврядування, всі органи регіональні, власне, хочуть зберігати наші цінності. І якесь удосконалення, регулювання допоможе їм це зробити. І вони будуть це робити”, — підсумовує заступник міністерки.
Хто під загрозою?
За даними Коаліції дієвців культури, станом на квітень цього року в дев’яти загрожених областях (Харківська, Чернігівська, Сумська, Донецька, Запорізька, Херсонська, Дніпропетровська, Одеська, Миколаївська) залишалося близько 3,5 млн музейних артефактів. Ще 1,7 млн артефактів перебувають на окупованих росіянами територіях.
Але в коаліції наголошують: цифри приблизні, адже уточнити їх зараз неможливо. Так само не підтверджує ці дані заступник міністерки культури.
За даними Коаліції дієвців культури, незадовільна ситуація в Дніпропетровській і Запорізькій областях, краща — на Сумщині та Харківщині.
“Ми знаємо приблизно, що за цей час суттєво виїхало з Сумщини і з Харківщини. Знаємо, що нічого не рухається в Дніпропетровській і Запорізькій областях. Тобто як щось повивозили у 2022–2023-му, так більше нічого не рухається. І ми до цього привертали увагу, коли прилетіло в Дніпрі біля музею. Ну, і ми розуміємо складність ситуації”, – розповіла Сагайдак.
Вона резюмує: “В потенційній загрозі перебувають всі музеї, куди дотягуються FPV-дрони. Відкрийте карту Deep State й окресліть відстань 50 км. Всі музеї, які є в зоні досяжності FPV, в першій категорії небезпеки”.