Одного прекрасного дня 1979 року, в Ленінград прибула звичайна громадянка СРСР Галина Леонідівна Брежнєва. Її супроводжував досвідчений ювелір-експерт єврейської національності, прізвище якого починалося на букву Е. Не то Ейхмаліс, чи ще якось… Уточнюємо. Було два генерали КГБ і майбутній керівник охорони Генсека Медведєв.

Прямо з вокзалу, нікого ні про що не попередивши, група вирушила на Васильєвський острів, нахабно увірвавшись в Адміралтейство, перелякавши всіх присутніх.

Галині  хтось нашептав легенду про неймовірний перстень Київського князя. Судячи з усього, за височайшим наказом, в надрах КГБ було створено секретну групу з розслідування таємниць Київської Русі. Хлопці постаралися.

Вперше ми почули про Пітерські спецхрани під час пошуків архівів Скоропадського і документів УНР. Ось самоцитата:

«Всі архівні документи, як і так званий Архів Скоропадського, були захоплені чекістами. Зберігалися в Одесі, Києві. Потім їх перевезли у спеціальне сховище до Чити. Потім – Ленінград. Якийсь час вони лежали у цікавих підвалах Адміралтейства. Після першої згадки про це сховище, ми трохи розпитали людей про цей унікальний витвір інженерного мистецтва. Виявляється, підвали не можуть бути затопленими! Стіни укріплені і обшиті півметровими свинцевими плитами. В тих підземеллях і досі зберігається чимало цікавого. Наприклад, діаманти і рубіни Київських князів, які комуняки повиколупували з корон і прикрас для продажу за кордон, посередником у якому виступав недоброї пам‘яті А.Хаммер…»

Справа в тому, що вся російська історія починається з Петра І і Івана Мазепи. Хоч як не дивись…

Гетьман збирав старовинні речі, книги, старанно їх реставруючи. Описуючи, упорядковуючи і знову переховуючи. Саме у нього, і завдяки йому, збереглося чимало неймовірних речей часів Київських князів. У тому числі, легендарний перстень Ярослава Мудрого. І Пересопницьке Євангеліє, на якому нині присягають українські Президенти… Знали б його історію… Хоча, хто розкаже, коли досьє на всіх наших придворних істориків тримають в Москві… Гнати їх всіх… Але, то деталі.

Легенди про Мазепинські скарби часів Київської Русі, дійшли і до царських сатрапів. Чомусь вони вважали, що цінності лежать в Батурині.

Про те, як знущалися, вбивали, допитували мешканців цього міста, вже багато писали. Добавлю – навіть облили все нафтою, вимагаючи показати схованки і скарби. Але, рівень патріотизму був таким високим, що ніхто нічого не сказав. Люди знали, що попереду все-одно смерть. А помирати героєм набагато легше… В Батурині і не було основних скарбів! Мазепа збирався перенести столицю до Переяслава, вивізши туди основні цінності. Спілкувалися з Героєм України, директором НІЕЗ «Переяслав» Михайлом Сікорським – розказував! Незадовго до смерті…

Бібліотека Ярослава Мудрого зберігалася в підземеллях Софії! І певна її частина і досі лежить десь у самому центрі Києва…

Мало хто знає, що росіяни вбили кількох монахів Софії, забравши чимало речей саме з бібліотеки Мудрого. Той самий перстень, знаменитий «Домострой», що має подальшу історію, якісь документи, від яких вціліли лише свинцеві печатки того періоду… Але, і це головне, залишилися дипломатичні документи – берестяні грамоти з бібліотеки. Переписка Ярослава з Новгородом! І ми спілкувалися з людьми, які їх бачили!!!

Більше того, кілька спецслужб країн НАТО, у той час проводили велику вербовочну операцію в Ленінграді… Ми про це вже писали… І є колосальний фото архів найбільших історичних таємниць як Росії, України, так і інших країн… Там уже немає грифа секретності…

…Півдня Галина Леонідівна рилася у десятках ящиках Адміралтейства, які, підозрюю, після неї якось ніхто і не відкривав. Єврейська тяга до наживи дуже сильна. Не зупинити. Знайшли!

Є той знаменитий перстень Ярослава Мудрого! І велетенський камінь.

Взяла його до рук Галина і заплакала.

Примчав експерт. Роздивився. Зробив якийсь аналіз. Похитав головою. Розчаровано кинула перстень назад до ящика головна донька.

Зрозуміло, такий візит, така цікавість, не пройшли непоміченими.

Майже через три десятиліття, але про це дізналися журналісти. Прикметно- українські.

Отож, даємо детальний опис. Камінь дійсно великий. Квадрат. Якщо направити потужний промінь світла, видно мапу Софії. Мабуть, таємна схема. Роздивлятися треба в спеціальній лабораторії під мікроскопом. Чого, звичайно, ніхто не робив.

Сам перстень, виготовлений з чистого золота 24 каратів без лігатури. Що це значить – не знаю, ми журналісти, а не ювеліри. Розбирайтеся. Не встигаємо. Переплавлене з римських ауерелусів та солітів. Тонка оправа. Чотири фіксатори.

А от камінь…

Рубінове скло. Тоді виникла мода така. Візантійська. Подрібнювали дрібні рубіни. Змішували зі склом. Плавили. Надавали певної форми. Технологія, до речі, втрачена… І як мапу туди всунули? І що саме на ній?

Зрозуміло, що дегенеративна Галина і її придворний єврейський ювелір, моментально допетрали, що то не рубін! Не розуміючи того, знайшли безцінну річ для науки. Як України, так і Росії. Всіх слов‘ян! Перстень залишився в спецхрані. І ми достеменно знаємо, що лежить там і понині. Вцілів.  Третій ящик…

Нічого не вимагаємо.  Дуже б хотілося отримати якісні фотографії цих раритетів. Особливо, збільшене зображення карти персня.

Розслідування продовжується… Перша версія цієї статті написана 2007…

Віктор Тригуб

Від admin